Одна з найміцніших твердинь Франківщини і в свій час одна з найстійкіших фортець України — Пнівський замок — споруджена у другій половині XVI ст. феодалами Куропатвами. Виконував роль важливого форт-посту в період польсько-турецьких війн XVIІ ст.

  

В плані твердиня нагадувала неправильний п'ятикутник. Товщина кам'яних стін з цегловими завершеннями подекуди сягала 1,8 м. По кутах фортеці були розміщені п'ять сторожових веж з бійницями: в'їзна та кутові (кругла, півкругла, шестигранні). Вежі розташовані так, що частково виходять за лінію муру, — це давало більший оглядовий кут для оборонців фортеці. З боку в'їзної брами викопаний рів, що наповнювався водою; у природньому ярі з іншого боку протікав струмок.

Перші пошкодження фортеця отримала у 1621 р., коли загін опришків на чолі з Гринею Кардашем захопив замок. З того часу повстанці іноді тут осідали. Наступним суттєвим завоюванням (а заразом і руйнуванням) фортеці став період національно-визвольної війни 1648-1654 рр., зокрема коли восени 1648 р. пнівські мури були взяті 15-тисячним військом повстанців під проводом Семена Височана. Через рік, як тільки фортечні стіни були укріплені, козаки знову здобули замок. Невдалою, однак, виявилася спроба захопити твердиню турками у 1676 р., хоча мури вороги сильно пошкодили.

У XVIII ст. замок перейшов у власність Австрійської держави, його почали здавати в оренду і він поступово почав занепадати. Попри все Пнівський замок досі залишається цікавою фортифікаційною пам'яткою.

Слід згадати, що під Пнівським замком існувала ціла система підземних ходів. Кажуть, один з них вів до вежі, що тепер розміщена на території парку у Надвірній. Менш вірогідна версія про те, що інший хід вів до Манявського скиту, що за 30 км від замку.

Хоча ці ходи не збережені, однак закинуті підземні приміщення Пнівської фортеці існують дотепер.

Прикарпаття не може похвалитися розвиненим замковим туризмом. І недорозвиненим також. Ми ніяк не переплюнемо Кам’янець-Подільську фортецю, замки Тернопілля чи Львівщини. Втім, наша справа не така вже й безнадійна, щось таки маємо.

Давайте познайомимось із найбільшою твердинею Покуття – Пнівським замком.

Тут був Буклашко

Відомо, що фортецю заклали магнати Куропатви. Прізвище в них явно не місцеве, і це не дивно, бо мають угорське коріння. У другий половині XIV століття Галичина належала угорським королям. Вони не надто пхались в управління краєм і призначили сюди намісника – князя Владислава Опольського. Той прибув не сам, а з «молодою командою», у складі якої були угорські шляхтичі Куропатви. Вони отримали землі у передгір’ях Карпат, пустили тут коріння, знайшли спільну мову з польськими королями, які змінили угорських, а в ХVI столітті на околиці села Пнів збудували замок.

Історики, як мантру, повторюють, що до появи Станиславівської фортеці Пнівський замок був найпотужнішим укріпленням Покуття. І з цим важко не погодитись. Він нагадував гігантський неправильний п’ятикутник з вежами по кутах і товщиною стін до 1,8 м. Замок прикривав давній торговий шлях із Карпатських гір. До речі, назва сусіднього райцентру виникла саме завдяки Куропатвам. Магнати мешкали в замку, а їхні слуги, тобто двірня, жили неподалік. З часом поселення двірні перетворилось на містечко Надвірну.

Пнівська фортеця була нездоланною для татарських загонів, які періодично наїжджали на Галичину. Втім, одного разу замку довелося пережити ганьбу. При чому не від війська, а від… зграї розбійників. У 1621 році у Карпатах промишляв пнівський опришок Степан Буклашко. Чоловік його сестри Прокіп Ючев, який служив у замку, розповів швагрові про місце, де можна зробити підкоп. Покликавши на допомогу буковинських гультяїв Гриня Кардаша, Буклашко із 48 хлопцями захопив і пограбував замок. Однак шляхтичі швидко оговтались, наздогнали та схопили половину нападників. Їх стратили після жорстоких катувань.

У 1648 році спалахнула виз­вольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Восени козацькі загони дійшли до Покуття та оточили Пнівський замок. А далі ми маємо чи не перший в українській історії приклад інформаційної війни. Наші літописці із гордістю повідомляють, що фортецю здобули повстанці Семена Височана, а от поляки стверджують, що замку вдалося відбитись…